Словник термінів про мозок
Статті про швидкочитання:
1) Швидкочитання: Топ-5 кращих додатків для iPhone;
2) Як опанувати швидкочитання: 5 Android-застосунків;
3) 5 ігор для мозку щоб читати швидше.
А Б В Г Д Е З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я
А
Автономна (вегетативна) нервова система. У ссавців частина нервової системи, яка керує мимовільними діями гладеньких м'язів (стравоходу, кровоносних судин), серця і залоз. Функцією автономної нервової системи є підтримка гомеостазу — сталості внутрішнього середовища організму. Вона не підкоряється свідомості, хоча й підпорядкована спинному та головному мозку.
Адаптація - зміни в будові або діяльності живого організму, які дозволяють йому краще виживати в тих умовах, у яких він існує.
Аксон - відросток нервової клітини, що проводить нервові імпульси від тіла клітини (соми) до органів, що іннервуються, та іншим нервовим клітинам. Від кожної нервової клітини (нейрону) відходить тільки один аксон.
Асоціативні волокна - волокна, які зв'язують між собою окремі ділянки однієї півкулі.
Асоціативні нейрони - це нейрони, які забезпечують нервовий зв'язок між різними групами нервових клітин.
Астроцити - це клітини, назва яких зумовлена наявністю тонких відростків навколо них. Відростки деяких астроцитів обволікають кровоносні капіляри і забезпечують транспорт речовин з крові до головного і спинного мозку. Вони найчисленніші з гліальних клітин, утворюють складні сітки у сірій речовині мозку.
Аффект – короткочасне, бурхливе переживання людини (гнів, лють, жах, відчай, раптова радість), що виникає, як правило, у відповідь на сильний подразник.
Б
Базальні ганглії або базальні ядра - комплекс підкіркових нейронних вузлів, розташованих в центральній білій речовині півкуль головного мозку хребетних тварин. Вони входять до складу переднього мозку, розташованого на межі між лобовими частками і над стовбуром мозку. Базальні ганглії забезпечують регуляцію рухових і вегетативних функцій, беруть участь в здійсненні інтеграційних процесів вищої нервової діяльності. Зокрема у ссавців вони асоційовані із мисленням, емоціями та навчанням.
Біла речовина. Під поняттям бі́ла речовина́ (лат. substantia alba) розуміють ту частину центральної нервової системи, яка складається з провідних шляхів (нервових волокон). Вона протиставляється сірій речовині. Біле забарвлення обумовлене мієліновими оболонками нервових волокон.
Блукаючий нерв - X пара черепних нервів. Названий так за велику ділянку поширення і складне розгалуження волокон. За функцією нерв змішаний, бо містить парасимпатичні, рухові та волокна загальної й специфічної (смакової) чутливості. Фізіологічна роль блукаючого нерва дуже велика — зона його іннервації охоплює голову, шию, грудну та черевну порожнини, а, отже, регулює діяльність серця, шлунково-кишкового тракту, бере участь в голосоутворенні.
В
Великий мозок. Див Кінцевий мозок
Відчуття - психофізичний пізнавальний процес, який полягає у відображенні окремих властивостей, предметів та явищ оточуючого світу при безпосередній дії подразника на органи чуття.
Г
Гальмування - активний нервовий процес, результатом якого є послаблення або припинення процесу збудження; запобігає виснаженню нервових клітин при дуже сильних і частих подразненнях.
Гематоенцефалі́чний бар'є́р (ГЕБ) - це фізіологічний бар'єр, що відмежовує кров від цереброспінальної рідини та внутрішнього середовища центральної нервової системи, для того щоб зберегти сталість останнього.
Гіпоталамус - невелика область в проміжному мозку, що містить в собі велику кількість груп клітин (понад 30 ядер), які регулюють нейроендокринну діяльність мозку і гомеостаз організму. Гіпоталамус виділяє гормони і нейропептиди і регулює такі функції, як відчуття голоду і спраги, терморегуляцію організму, статеву поведінку, сон і неспання (циркадні ритми). Дослідження останніх років показують, що гіпоталамус відіграє важливу роль і в регуляції вищих функцій, таких як пам'ять і емоційний стан, і тим самим бере участь у формуванні різних аспектів поведінки
Гіпокамп - частина лімбічної системи головного мозку (нюхального мозку). Бере участь в механізмах формування емоцій та консолідації пам'яті, тобто переходу короткочасної пам'яті в довготривалу.
Глія (Нейроглія) - сукупність нервових клітин, що поряд з нейронами формують нервову тканину.
Головоломка - завдання, для розв'язання якого, як правило, потрібна кмітливість, а не спеціальні знання високого рівня.
Д
Деменція - синдром стійкого порушення когнітивних функцій внаслідок органічного ураження мозку. Частота деменції зростає з віком: від 2 % — у віці до 65 років, до 20 % — у людей 80 років і старше.
Дендрит - це розгалужений відросток нейрону, який отримує інформацію через хімічні (або електричні) синапси від аксонів (або дендритів і соми) інших нейронів і передає її через електричний сигнал тілу нейрона (перикаріону), від якого виростає.
Дендритна пластичність - це характерний для ЦНС фундаментальний механізм , що лежить в основі синаптичної потенціації і є ключовим для формування пам'яті, навчання та когнітивних здібностей, для нормального функціонування мозку.
Депресія - термін, що використовується для позначення настрою, симптому, та синдромів афективних розладів. Перебіг депресії пов'язаний з низьким рівнем серотоніну в мозку людини.
Дислексія або розлад читання - хвороба, що характеризується проблемами з читанням, попри нормальний інтелект та за відсутності порушень слуху і зору. Різні люди страждають від цієї хвороби в різному ступені. Проблеми можуть включати труднощі з написанням слів, швидким читанням, написанням слів, «озвучуванням» слів у голові, вимовою слів при читанні вголос та розумінням прочитаного.
Довга́стий мо́зок (цибулина) - нижня частина стовбура головного мозку, що безпосередньо переходить у спинний мозок і значною мірою зберегла його сегментарні риси будови. У людини довгастий мозок становить порівняно невелику частку від загального об'єму головного мозку: має довжину приблизно 3 см, а ширину 2 см у найширшому місці і 1.5 см — у найвужчому.
Домінанта - тимчасово керуюча система, що зумовлює функціонування нервових центрів в будь-який момент часу і визначає цілеспрямовану поведінку тварини і людини.
Дофамін - нейромедіатор, біологічно активна хімічна речовина, яка в мозку людини передає емоційну реакцію і дозволяє відчувати задоволення і не відчувати біль, також нейромедіатор, відповідальний за рух, тому виробляється у певних клітинах мозку, що контролюють м'язову активність.
Е
Ейфорія - психологічний стан піднесеного настрою, що не виправданий реальністю, об’єктивними причинами.
Емоція - це психічний процес, складний стан організму середньої тривалості, що відображає суб'єктивне оціночне ставлення до існуючих або можливих ситуацій та об'єктивного світу, призводить до дії симпатичної нервової системи і підвищення життєдіяльності організму.
Емпатія - розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи в формі співпереживання. Слово «емпатія» походить від римського «patho», що означає глибоке, сильне, чутливе почуття (відчуття), близьке до страждання. Префікс «ем» означає спрямований (скерований) усередину.
Енцефаліт - запалення головного мозку. Є часто клінічним синдромом багатьох хвороб.
Епілепсія - група довготривалих неврологічних розладів, що характеризуються виникненням судомних нападів.
Епіталамус - відділ проміжного мозку, який складається з шишкоподібної залози, двох вуздечок, що з'єднують його з таламусом та епіталамічної спайки.
Ефект плацебо - зміни у фізіологічному чи психічному стані суб’єкта після прийняття плацебо-нейтральної речовини (таблетки), призначеної як сильнодіючий засіб.
З
Закрутка морського коника - складова лімбічної системи, яка модифікує вияв емоцій - таких як гнів і страх.
Збудження - активний фізіологічний процес, завдяки якому нервові клітини відповідають на зовнішню дію.
Здібності - це своєрідні властивості людини, її інтелекту, що виявляються в навчальній, трудовій, особливо науковій діяльності і є необхідною умовою її розвитку.
Знання - це знайомство, обізнаність чи розуміння когось або чогось, наприклад, фактів, інформації, описів або навичок. Знання отримується через досвід або освіту шляхом спостереження, дослідження чи навчання.
І
Ігри для мозку (розуму) - розумові завдання розроблені, щоб удосконалити функціонування розуму та/або особистості; Див. також Тренування мозку чи головоломки.
Інсульт - гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК), що спричинює ушкодження тканин мозку і розлади його функцій. До інсультів відносять інфаркт мозку (ішемічний інсульт), крововилив у мозок (геморагічний інсульт) і субарахноїдальний крововилив (САК), що мають етіопатогенетичні та клінічні відмінності. Інсульт — друга за частотою причина смерті людей в усьому світі і основна причина довготривалої непрацездатності.
Інтелект - частина розуму, яка відповідає за обробку інформації, абстрактне мислення, винахідницьку діяльність і прийняття рішень. Згідно з іншим означенням, інтелект це інформаційний потенціал знань конкретної особистості, отриманий в результаті функціонування свідомості, мислення та розуму людини.
Інтернейрони - нейрони, зв'язані тільки з іншими нейронами, на відміну від моторних нейронів, що інервують м'язові волокна, і сенсорних нейронів, що перетворюють стимули зовнішнього середовища в електричні сигнали.
Інтроверсія - спрямованість, в силу організації нервових процесів, відчуттів, переживань та інтересів індивіда, на свій власний внутрішній світ. Осіб, для яких характерна інтроверсія, називають інтровертами.
Інтуїція - пізнання на основі узагальненого ряду високоавтоматизованих розумових навичок.
Інформація - абстрактне судження, що має різні значення залежно від контексту. Спроби формального визначення інформації перераховано нижче — їх багато, і вони відмінні в різних областях людської діяльності. На інтуїтивному рівні інформація означає зміст того, про що отримувач довідався. Слово «інформація» походить від лат. informatio, яке має декілька значень: роз'яснення; виклад фактів, подій; витлумачення; представлення, поняття; ознайомлення, просвіта.
К
Кінцевий мозок є найрозвиненішою і з філогенетичного погляду новою частиною головного мозку, що безпосередньо пов'язана з найскладнішими проявами психічної та інтелектуальної діяльності людини. Кінцевий мозок розвивається з переднього мозкового міхура, складається з сильно розвинених парних частин — правої та лівої півкулі і з'єднує їх серединні частини
Книга - неперіодичне видання у вигляді зброшурованих аркушів друкованого матеріалу, набір письмових, друкованих, ілюстрованих або порожніх аркушів, виготовлених з паперу, пергаменту або іншого матеріалу, як правило, скріплених з одного боку. Сторони аркуша називаються сторінками.
Кора́ головно́го мо́зку - зовнішній шар нервової тканини головного мозку людини й інших видів ссавців.
Креативність - творча, новаторська діяльність; новітній термін, яким окреслюються «творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості як незалежний фактор»
Л
Ліквор - спинномозкова рідина.
Лімбічна система - сукупність певних структур головного мозку. Огортає верхню частину стовбура головного мозку, ніби поясом, і утворює його край (лімб). Бере участь у регуляції функцій внутрішніх органів, нюху, автоматичної регуляції, емоцій, пам'яті, сну, неспання та ін.
Лабільність - функціональна рухливість нервової та м'язової тканини, що характеризується найбільшою частотою, з якою тканина може збуджуватись у відповідь на подразнення.
М
Медіатор. Див. Нейромедіатори.
Медитація - це практика, коли людина використовує таку техніку - як уважність або фокусування розуму на певному об'єкті, думці чи діяльності - для тренування уваги та усвідомлення, та досягнення психічно ясного та емоційно спокійного та стабільного стану. Засіб психічного тренування, що набуває різних форм залежно від культурно-історичного оточення.
Ментальні моделі - це глибоко укорінені в свідомості поняття, узагальнення чи навіть картини і образи, які діють на те, як ми сприймаємо світ і діємо. Це уявлення про навколишній світ, відносини між його різними частинами та інтуїтивне уявлення про власні дії та їх наслідки. Ментальні моделі можуть допомогти у формуванні поведінки та встановленні підходу до вирішення проблем (схожі на особистий алгоритм) та виконання завдань. Іншими словами ментальна модель - це подумки створена репрезентація певної зовнішньої реальності.
Мигдалеподі́бне ті́ло, або мигда́лина - характерна ділянка мозку, одна із базальних ганглій, округле скупчення сірої речовини мигдалеподібної форми, розміщеної всере́дині кожної півкулі скроневої долі (лат. Lobus temporalis) головного мозку. Мигдалина пов'язується із формуванням емоцій, і є частиною лімбічної системи. Вважається що в людей, а також у тварин ця підкоркова структура мозку бере участь у формуванні як негативних, так і позитивних емоцій.
Міст, або вароліїв міст. - відділ головного мозку, разом із мозочком складає задній мозок, розташований у стовбурі між довгастим та середнім мозком, вентральніше мозочка
Мислення - процес перетворення фактів, інформації, емоцій тощо на цілісне й упорядковане знання. Мислення є фундаментальною властивістю людини, і через цю фундаментальність йому важко дати означення, спираючись на простіші поняття.
Мозок - центральний відділ нервової системи тварин, зазвичай розташований в головному (передньому) відділі тіла, який складає компактне скупчення нейронів і дендритів.
Мозочок - відділ головного мозку хребетних, що відповідає за координацію рухів, регуляцію рівноваги і м'язового тонусу.
Мотивація - спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, який визначає її організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.
Н
Навчання - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.
Невроз - група захворювань, в основі яких лежать тимчасові зворотні порушення психіки функціонального характеру, зумовлені перевантаженням основних нервових процесів — збудження та гальмування.
Нейроглія - сукупність нервових клітин, що поряд з нейронами формують нервову тканину.
Неврологія - наука, яка вивчає нервову систему, розробляє теорію і практику лікування неврологічних хворих.
Нейрон - електрично збудлива клітина, що обробляє та передає інформацію у вигляді електричного або хімічного сигналу. Передача хімічних сигналів відбувається через синапси — спеціалізовані контакти між нейронами та іншими клітинами. Нейрони є основними компонентами нервової системи, яка включає головний та спинний мозок і периферичні ганглії. Існують різні типи нейронів.
Нейромедіатори - біологічно активні хімічні речовини, за допомогою яких здійснюється передача електричного імпульсу з нервової клітини через синаптичний простір. Нейромедіатори характеризує здатність реагувати зі специфічними білковими рецепторами клітинної мембрани, ініціюючи ланцюг біохімічних реакцій, що викликають зміну трансмембранного струму іонів, що приводить до деполяризації мембрани і виникнення потенціалу дії.
Нерв - тонка волокнина в організмі людини, хребетних і більшості безхребетних тварин, що відходить від головного або спинного мозку і є складовою частиною розгалуженої системи, яка керує діяльністю організму.
Нервова система - сукупність органів (головний і спинний мозок), а також нервових вузлів (гангліїв), нервів і їх гілок, що розвиваються з матеріалу нервової трубки і розташованих з боків від неї гангліонарних пластинок, що виконує функцію управління діяльністю всіх систем організму і його поведінкою в цілому.
О
Олігодендроцит - тип клітин мозку, різновид нейроглії, основні функції яких є підтримувати й ізольовувати аксони в центральній нервовій системі (головний і спинний мозок) деяких хребетних.
Особистість - віддзеркалення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних взаємин, спілкування і предметної діяльності; соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до певних суспільних, культурних, історичних відносин.
П
Па́м'ять - психічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні, наступному відтворенні та забуванні минулого досвіду, дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини. У психології пам'яттю позначають комплекс пізнавальних здібностей і вищих психічних функцій по накопиченню, збереженню та відтворенню знань і навичок. Пам'ять в різних формах і видах притаманна всім вищим істотам. Найрозвиненіший рівень пам'яті характерний для людини.
Паніка - психічний стан людей — несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей, неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації..
Парасимпати́чна нерво́ва систе́ма - частина автономної нервової системи, пов'язана з симпатичною нервовою системою, і в певних умовах функціонально їй протиставляється.
Перифери́чна нерво́ва систе́ма - частина нервової системи, представлена нервами, що з'єднують ЦНС із сенсорними органами, рецепторами та афекторами (м'язами та залозами) та об'єднує їх у взаємодії.
Підсвідомість - це своєрідний резервуар свідомості людини, де зберігається незапитувана інформація із власного досвіду, а також закладені можливості різних комбінацій цієї інформації. Підсвідомість є також основою репродуктивної діяльності, сприймає та зберігає все, що людина бачить, думає, відчуває.
Подразливість - здатність організму реагувати на дію подразника (стимулу). Подразниками для тварин можуть бути світло, механічні впливи, температура, сольовий склад води, їжа, вологість, звуки, хімічні речовини та ін.
Поле зору - це широта спостережуваного світу, яка спостерігається в будь-який момент. Вашим полем зору при читанні називається ширина тексту, яку охоплюють ваші очі при кожній зупинці (фіксації).
Поліомієліт - гостре інфекційне захворювання нервової системи.
Поня́ття, концепт - форма мислення, яка відображає істотні властивості, зв'язки і відношення предметів і явищ в їхній суперечності і розвитку; думка або система думок, що узагальнює, виділяє предмети деякого класу за визначеними загальними і в сукупності специфічними для них ознаками.
Префронта́льна кора́ (Cortex praefrontalis) — відділ кори великих півкуль головного мозку, є передньою частиною лобових часток і охоплює 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 24, 25, 32, 44, 45, 46 і 47 поля Бродмана.
Проміжний мозок або діенцефальний відділ головного мозку - відділ головного мозку. Розміщений вище від середнього мозку під мозолистим тілом. Зверху і з боків прикритий і зростається з півкулями кінцевого мозку .
Психіка - здатність людини думати, міркувати і хвилюватися; розумове життя, включаючи свідомі та несвідомі процеси; розум у своїй цілісності, на відміну від тіла.
Психоаналіз - спосіб інтроспекції людини, що передбачає систематичне пояснення несвідомих зв'язків та процесів.
Психологія - галузь науки, яка вивчає розумові та псих.процеси стосовно поведінки людей та тварин.
Р
Рефлекс - автоматична цілісна стереотипна реакція організму на певний подразник, на зміни зовнішнього середовища або внутрішнього стану, яка здійснюється при обов'язковій участі центральної нервової системи.
Рефлексія - філософський метод, за якого об'єктом пізнання може бути сам спосіб пізнання (гносеологія) чи знання, думка, вчинок (епістемологія). Рефлексія — унікальна здатність людської свідомості в процесі сприйняття діяльності сприймати й саму себе, внаслідок чого людська свідомість постає як самосвідомість (знання про знання або думка про думку).
Рецептор - чутливе периферичне нервове закінчення, яке сприймає подразнення та перетворює його на нервові імпульси; перша ланка рефлекторної дуги.
Розсіяний склероз - хронічне запальне захворювання центральної нервової системи, при якому власні імунні клітини організму хворого атакують мієлін, «ізолюючу оболонку», котра оточує нервові волокна.
Розум - сукупність пізнавальних та аналітичних здібностей людини, завдяки яким формується інтелект особистості.
Робоча пам'ять, ядро виконавчої функції, є когнітивна система з обмеженою пропускною спроможністю, яка несе відповідальність за обробку і маніпулювання інформацією. Робоча пам'ять є важливим процесом для міркувань і керівництво прийняття рішень і поведінки. Робоча пам'ять часто використовується як синонім короткочасної пам'яті, але нейропсихологи відзначили, що дві форми пам'яті різні, так як вони виникають з різних нейронних підсистемах всередині префронтальної кори.
С
Сакада (Сакади) - швидкі, суворо узгоджені рухи очей, що відбуваються одночасно і в одному напрямку. На електроокулограмі мають вигляд вертикальних прямих тонких ліній. Фахівці нерідко застосовують термін «мікросакади» до швидких рухів очей, кутова амплітуда яких не перевищує 1°. А швидкі рухи очей амплітудою більше 1° називає «макросакадами».
Самосвідомість - рефлекторна (відображувана) свідомість, за допомогою якої особа конкретно усвідомлює себе у своїх власних розумових діях і станах; самоусвідомлення. Самосвідомість є усвідомленням особою самої себе на відміну від інших — інших суб'єктів і світу взагалі.
Свідомість - здатність людини пізнавати навколишній світ і саму себе за допомогою мислення та розуму, внаслідок чого формується інтелект особистості.
Сегмент - ділянка спинного мозку з однією парою спинномозкових нервів.
Сере́дній мо́зок - відділ головного мозку розташований між мостом (лат. pons) і проміжним мозком (лат. diencephalon), древній зоровий центр. Відноситься до стовбуру головного мозку.
Симпати́чна нерво́ва систе́ма разом з парасимпатичною і Центральною нервовою системою є частиною автономної нервової системи. Дія симпатичної нервової системи є антагоністичною (протилежною) по відношенню до дії парасимпатичної.
Синапс - структура, яка дозволяє нейрону (нервовій клітині) проводити електричний або хімічний сигнал в іншу клітину (нервову, м'язову, тощо).
Сі́ра речовина́ - частина центральної нервової системи, яка складається переважно з нервових клітин. Вона протиставляється білій речовині, утвореній головним чином нервовими волокнами.
Спинни́й мо́зок - відділ центральної нервової системи, що розміщений у хребтовому каналі, та виконує рефлекторну й провідникову функції.
Стрес - неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.
Субвокалізація - ледве чутний шепіт, рух губ і язика, невелике м'язове напруження у гортані та ін., що іноді з'являються під час читання. Іншими словами - це промовляння слів в голові і мікрорухів ротового апарату. По суті, це схильність проговорювати слова під час читання подумки. Ви не говорите їх у голос, а відтворюєте в голові їх звучання.
Т
Таламус - ділянка сірої речовини у верхній частині проміжного мозку хордових тварин. Таламус є симетричною, розміщеною обабіч міжпівкульної серединної лінії, структурою, складеної з двох однакових половинок. Він розміщений між структурами великого мозку, зокрема корою, та структурами середнього мозку. Серединна поверхня обох половинок таламуса є водночас верхньою боковою стінкою третього шлуночка головного мозку.
Темперамент - вроджена стійка властивість людської психіки, одна з найважливіших структурних одиниць психодинамічної організації психічної діяльності, що визначає реакцію людини на інших людей та на події, що з нею відбуваються.
Тільця Ніссля - гранули, які забезпечують біосинтез білків, що необхідні для функціонування нейрона.
Тренування мозку - це будь-яка діяльність, що стимулює вас інтелектуально, і від якої мозок дістає користь. Це стимулює створення в ньому зв'язків, які роблять вас розумнішими. Див. Ігри для мозку чи головоломки
У
Уява - конструктивне, хоча не обов'язково творче вживання минулого чуттєвого досвіду, оживленого як образи в даному досвіді на ідейному рівні, яке у своїй сукупності не є відтворенням минулого пережиття, але новим формуванням матеріалу, що походить з минулого досвіду. Уява — це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду.
Ф
Фантазія - створення людиною нових образів в рамках майбутнього часу, з використанням колись сприйнятого минулого, на основі наявного інтелекту.
Фобії - ірраціональний, інтенсивний і постійний страх, що викликається певними ситуаціями, діями, речами, тваринами або людьми.
Х
Характер - динамічна, упорядкована сукупність стійких, індивідуально психологічних особливостей людини. Загальна позитивна або негативна оцінка індивідуальних особливостей людини (характер: добрий, м'який, поганий, важкий, крутий і т. ін)
Хвостате ядро - парна велика ділянка сірої речовини (ядер) в кінцевому мозку. Відноситься до базальних ядер. Відповідає за контроль над свідомими рухами, бере учать у процесах навчання і запамятовування.
Ц
Центра́льна нерво́ва систе́ма (ЦНС) - система органів, побудована з нервових клітин, яка координує функціонування та взаємозв'язок усіх інших органів та систем органів організму. Центральна нервова система може бути вузлового та трубчастого типів.
Цінність - поняття, що фіксує позитивне або негативне значення будь-якого об’єкта чи явища для суб’єкта.
Ч
Читання - один з найважливіших видів мовної діяльності, тісно пов'язаний як з вимовою, так і з розумінням мови. Також «чита́ння» — це здатність сприймати, розуміти інформацію, яка записана (передана) тим або іншим способом або відтворена технічними пристроями.
Ш
Швидкочитання (Скорочитання) - це набір методик, що допомагають збільшити швидкість читання а також підвищити відсоток інформації, яка залишається у пам'яті людини після прочитання тексту. Основні методи швидкочитання: 1) Скасування артикуляції (промовляння); 2) Читання з допомогою периферійного (бокового) зору; 3) Групування слів, читання цілої фрази за одну фіксацію.
Шизофренія - ендогенний прогредієнтний (процесуальний) психотичний розлад, що характеризується погіршенням сприйняття реальності та значною соціальною дисфункцією.
Я
«Я» (ego) - за теорією психоаналізу, та частина людської особистості, яка усвідомлюється як власне «Я» і знаходиться в контакті з навколишнім світом за допомогою сприйняття. Его здійснює планування, оцінки, запам'ятовування та іншими шляхами реагує на вплив фізичного та соціального оточення